loading

Міф про радіоактивність гранітів!!!







Останніми роками ми, втомившись від синтетики, що оточує нас, стали повертатися до природи і її дарів. У будівництві і обробці все частіше застосовуються натуральні, екологічно чисті матеріали: деревина та камінь.
Та несподівано, минулий слух про те, що натуральний камінь може бути радіоактивним, здався смішним лише фахівцям, а серед забудовників і потенційних покупців він викликав справжній переполох.
Про радіоактивність природного каменю 
Відразу варто обмовитися, що йдеться лише про граніт, оскільки саме він має магматичне походження, а метаморфічний мармур не може бути ВЗАГАЛІ радіоактивним за визначенням (якщо, звичайно, його не добувають в Чорнобилі, но не хвилюйтесь його там немає).
Для довідки:
Радіоактивність може бути техногенною або природною. Природна радіоактивність – до 30 мкР/год – це невід'ємна частина середовища, в якому ми живемо, так само, як повітря, вода і сама земля. Радіоактивні елементи: радій, торій, уран присутні в багатьох мінералах, випромінювання від яких утворює легкий фон, що не перевищує норму. З часом елементи розпадаються, а в результаті реакції розпаду виділяється радіоактивний газ радон.
Граніт випромінює до 15 мкР/год, це набагато менше, ніж цеглина або бетон.
Кілька років тому американський професор Дональд Ленгмюр, стривожений аналогічною фобією в США, в журналі Dimensional Stone опублікував звіт про свої дослідження.
Він привів дані, що свідчать про те, що кількість радону, що виділяється з гранітного каменю, в сотні разів менше, ніж з води в міському водопроводі і в тисячі разів менше, ніж вміст цього газу в навколишньому повітрі. У результаті настільки низьке радіоактивне випромінювання граніту не може вплинути навіть на загальний фон приміщення, тобто, про можливу шкоду для здоров'я людини не може бути і мови. По Українських нормах радіаційної безпеки в НРБУ-97 використана Міжнародна система спеціальних позначень величин в Публікації МКРЗ N 60 (на українській мові) в перекладі фахівців НКРЗ при Верховній Раді України, видана в Бюлетені НКРЗУ "Радіаційна безпека в Україні", під редакцією академіка Д. М. Гродзинського, 1994 р. Тобто граніт поступає в обробку, а потім в продаж лише в тому випадку, якщо його підтвердили спеціальним сертифікатом, виданим на основі вимірів. Цей захід обережності повністю виключає будь-які можливі ризики, які можуть полягати лише в техногенній, але ні в якому випадку не природної радіації.
На завершення:
Так хто ж розпускає чутки про радіоактивність граніту?
Юрист Древнього Риму Кассіан Равілла ще 2000 років тому говорив: «Шукай, кому це вигідно». Тож так звані «пазли» складаються не на користь виробників штучного каменю і композитних матеріалів. Найпростіший спосіб збільшити доходи від реалізації своєї продукції – знешкоджувати конкурентів, товари яких мають реальні безперечні переваги.
А що може бути простіше, ніж пустити слух, в якому є доля правди, але настільки мізерна, що подібні провокаційні вислови, переступають межу розумного.

Джерело: https://vk.com/topic-55853973_30949544